Контраст
Шрифт

Історія становлення

                                                                                                                                    ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ

21 липня 1788 року за наказом генерал-губернатора Потьомкіна в гирлі Інгулу було закладено корабельну верф. 27 серпня (7 вересня) 1789 року, він же наказав назвати її містом Миколаїв. У листопаді 1790 року було призначено міську владу - магістрат та поліцейську службу, яка за неофіційними даними займалася також і питаннями забезпечення пожежної безпеки. Але пожежі, які виникали в ті часи, вимагали створення пожежних команд.
У 1849 році в м. Миколаєві засновано першу місцеву пожежну команду.
Станом на серпень 1862 року вона складалась із 45 осіб: брандмейстера, унтер-брандмейстера та 43 рядових. На озброєнні мала 4 брандспойти зі шлангами, 2 дроги, 6 гайок та 1 розсувний трап. 
З 29 вересня 1898 року в Миколаєві засновано міське пожежне товариство. У 1903 році до штату пожежної команди вже входили брандмейстер, його помічник, троє трубників, 23 топорники, 18 кучерів та 35 коней.
З часом почали приділяли увагу й організації пожежної охорони в сільській місцевості, про що свідчить Постанова Миколаївської міської ради від 16.12.1933 р про заснування в 7 радгоспах, розташованих поблизу міста, пожежних депо.
На початку 1920-х рр. пожежна команда Миколаєва поділялася на дві частини: № 1 у Центральному районі і № 2 — у Робочому районі. Начальником Центральної частини (вул. Наваринська) був М. Ковальчук, Робочої (вул. 2-га Екіпажеська) – Т. Гронський. Усю протипожежну службу міста, включно з підприємствами, очолював Михайло Миколайович Свіжинський, який обіймав посаду миколаївського брандмейстера ще з листопада 1910 року. 
В «епоху Свіжинського» пожежна охорона Миколаєва вважалася однією з найкращих в Україні. Свідоцтвом того, що він був провідним фахівцем пожежної справи, стало запрошення його на початку 1930-х років на роботу в Управління воєнізованої охорони Українського промислового округу. 
Друга світова війна призвела до руйнування пожежної охорони. Начальник УНКВС Миколаївської області полковник держбезпеки Хоруженко в травні 1944 року в доповідному листі констатував: німецькі війська під час втечі зруйнували промислову та міську пожежну охорону в Миколаєві та Очакові.

Однак одразу після визволення області починається відновлення пожежної охорони. Створюються три пожежні команди. Виконком Миколаївської обласної ради депутатів 21.05.1944 р приймає Постанову про укріплення пожежної охорони в Миколаївській області. Через 2-3 роки після війни в містах і селах, на промислових підприємствах і в колгоспах, радгоспах створюються протипожежні формування, розвивається пожежно-профілактичний напрям роботи.
У 1947 році очолив відділ пожежної охорони, не маючи спеціальної підготовки, але з великим життєвим досвідом, - майор Павло Семенович Армашов. У 1949 році в місті Миколаєві починає діяльність добровільне пожежне товариство, яке очолив Левинсон Г.І.
Кропітка праця адміністрації суднобудівних заводів, відділу пожежної охорони УВС увінчалася успіхом. Міністерство суднобудівної промисловості ухвалило рішення на суднобудівних заводах імені Носенка і 61 комунара організувати воєнізовані пожежні команди, і було це в 1949 році.
Еволюцію пожежної техніки можна показати на прикладі пожежної команди Заводського району Миколаєва, організованої в 1937 році, на озброєнні якої був пожежний автомобіль ГАЗ-АА з насосом ПН-1200. У січні 1945 року воєнізована пожежна команда отримує автомобіль ПМГ-1 на шасі ГАЗ-АА з насосом Д-20. У 1953 році — пожежний автомобіль ПМЗ-9 із насосом ПН-25«А» і в 1963 році — ПМЗ-53А.
У травні 1951 року заступника начальника ВПО Левкова перевели в іншу область із підвищенням, а на його посаду прибув старший технік лейтенант Швець Данила Семенович, що працював в УПО республіки у відділі служби.
Восени 1953 року, коли пішов на пенсію начальник ВПО УВС підполковник П.С. Армашов, відділ пожежної охорони очолив Данило Семенович Швець. ГУПО МВС СРСР на посаду заступника начальника відділу направило інженера капітана Прокуратова Василя Олександровича.
У 1956 році до керівництва пожежним товариством став Кривокоритов Павло Тимофійович. Це високе звання він отримав за подвиг у січні 1945 року під час звільнення Латвії. ДПТ стало авторитетною і шанованою організацією, надійним помічником пожежної охорони в справі захисту народного добра від вогню.
У серпні 1963 року надійшов наказ МВС СРСР про створення в місті загону. За наказом це звучало так: «Загін воєнізованої пожежної охорони МВС УРСР по охороні міста Миколаєва». Загону підпорядковувалися всі пожежні частини міста: СДПЧ-1 - Латишев П.Д., Кобилянський Н.Д., Огреніч В.І., СДПЧ-2 — Шематюк Т.І., СДПЧ-3 — Бурлаченко І.Н., СДПЧ-5 — Савельєв П.А. і СДПЧ-6 — Дьяченко В.П. На об'єктах і в пожежних частинах розв'язували питання пожежної профілактики, служби, підготовки й пожежогасіння, політико-виховної роботи, організації фізкультурно-масових і оздоровчих заходів. Пристосовували техніку народного господарства для гасіння пожеж, особливо в резервуарах із горючою рідиною, судах і підвалах. У листопаді 1964 року  переобладнали цементовоз і в СДПЧ-3 ввели на озброєння автомобіль хімічного гасіння АХП-6 із телескопічним підіймачем системи «Трофимова».
Пожежні частини суднобудівних заводів, у яких начальниками були Савельєв П.А. і Дьяченко В.П., за активної участі заступника начальника загону ВПО Коротченка П.К. організували виготовлення генераторів високократної піни — ГВП-600. Пізніше на заводі імені 61 комунара виготовили і гребінку до пінопідйомника «Трофимова» для одночасної роботи декількох ГВП-600.
Створення незалежної України змусило переглянути законодавчу базу пожежної охорони. Так, Законом України «Про пожежну безпеку», прийнятим Верховною Радою України 17 грудня 1993 року, були закладені нові загально-правові, юридичні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювалися відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій сфері незалежно від їхньої діяльності та форм власності. На підставі Закону України «Про пожежну безпеку» 1993 року в країні було створено чотири види пожежної охорони: державна, відомча, місцева, добровільна. Державна пожежна охорона (ДПО) була створена на базі професійної та воєнізованої пожежної охорони, структура, функції, обов’язки та права якої визначалися окремими статтями Закону та Положенням про пожежну охорону від 1994 року.
Із січня 2003 року починається реформування пожежної безпеки згідно з Указом Президента України від 27 січня 2003 року № 47/2003 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій», яке тривало 2 роки. За цей час треба було багато чому навчитися, виховати кваліфікованих співробітників та освоїти нові для пожежної охорони напрями діяльності.
24 грудня 2012 року Указом Президента України № 726/2012 Міністерство надзвичайних ситуацій України й Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). 
З 2014 року в Україні визнано особливий період із частковою мобілізацією, що вимагає ще більшої відповідальності від ухвалених рішень. У важкий для країни час Головне управління ДСНС України у Миколаївській області допомагає Миколаївській обласній державній адміністрації у збиранні гуманітарної допомоги, яку доставляють наші співробітники до місця проведення АТО. 
Активізується робота з пошуку та знешкодження боєприпасів з часів Другої світової війни. Уважно досліджується акваторія Чорного моря.
24 лютого 2022 року війська російської федерації вторглися на територію України. Підрозділи Головного управління ДСНС України у Миколаївській області виконують завдання за призначенням, ліквідовують наслідки пожеж, надзвичайних подій та ситуацій, зокрема спричинених ворожими обстрілами. Завдяки зусиллям ДСНС, підтримці з боку міжнародних донорів та благодійників поновлюється автопарк миколаївських рятувальників, поповнюється матеріально-технічна база.

НАЧАЛЬНИКИ  МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

1943 — 1946 – Лагно Федір Прокопович, начальник відділу пожежної охорони НКВС Миколаївській області, майор адміністративної служби
1946 — 1954 – Армашов Павло Семенович, начальник відділу пожежної охорони УМВС Миколаївській області, підполковник внутрішньої служби
1954 — 1969 — Швець Данило Семенович, начальник відділу пожежної охорони УВС Миколаївського облвиконкому, полковник внутрішньої служби
1969 — 1973 — Дьяченко Василь Павлович, начальник відділу пожежної охорони УВС Миколаївського облвиконкому, підполковник внутрішньої служби
1973 — 1988 — Попков Віктор Іванович, начальник відділу пожежної охорони УВС Миколаївського облвиконкому, полковник внутрішньої служби
1988 — 1997 — Погромський Олександр Іванович, начальник відділу пожежної охорони УВС Миколаївського облвиконкому, полковник внутрішньої служби
1997 — 2010 — Поступальський Микола Іванович, начальник Головного управління МНС України в Миколаївській області, генерал-майор служби цивільного захисту
2011 — 2022 — Грицаєнко Максим Георгійович, начальник Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, генерал-майор  служби цивільного захисту
2022 — по теперішній час, Панасенко Микола Анатолійович, начальник Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, генерал-майор служби цивільного захисту 

Історія становлення та розвитку пожежно-прикладного спорту 

Історія становлення бере початок із часів Радянського Союзу. УРСР уперше взяла участь у змаганнях з пожежно-прикладного спорту в 1937 році. Цілими десятиліттями складалися та вдосконалювалися методичні та нормативні засади цієї спортивної дисципліни. За цей час виховали  плеяду видатних спортсменів, заслужених тренерів. А головне — пожежно-прикладний спорт подарував Україні сотні висококваліфікованих та професійних пожежників-рятувальників. 
Перші згадки про появу пожежно-прикладного спорту на теренах Миколаївської області з'являються  в 1948 році, коли вогнеборці обласного центру провели перші змагання. А вже в 1964 році було створено місцеву Федерацію пожежно-прикладного спорту, яку очолив начальник відділу пожежної охорони УВС України Миколаївського облвиконкому Данило Швець. З цього часу з неабияким завзяттям мужні та відважні хлопці почали записуватися в лави спортсменів-вогнеборців. В області підготовлено багато  майстрів спорту. Пишається Миколаївщина й своїми майстрами спорту міжнародного класу, серед яких Володимир Трофимчук, п’ятиразовий чемпіон України, Олександр Шерстюк — восьмиразовий переможець союзних першостей, у доробку якого майже триста нагород. Зросли на теренах Миколаївщини й заслужений майстер спорту І. Дагіль — чемпіон світу із двоборства, І. Тимченко — переможець Європейського форуму-2003. 
На території Миколаївської області функціонує спеціалізований стадіон та критий спортивно-оздоровчий комплекс, який сьогодні залишається одним із найкращих в Україні.
Цікава ця спортивна дисципліна і для юнаків. Важливим етапом розвитку пожежно-прикладного спорту серед юнаків стали республіканські змагання у Харкові в 1969 році, коли сформували команду юних пожежників України. Тоді цей рух юних вогнеборців було створено переважно для того, щоб відвернути увагу молоді від вулиці, навчити азів безпеки, виховати відповідальними за життя інших, сміливими та мужніми. Сьогодні сутність спортивної дисципліни не змінилася і головною метою залишається виховання фізично розвиненого та психічно стійкого  молодого покоління.
 Спортсмени Миколаївщини показують високі результати й виборюють призові місця. У березні 2016 року в Миколаєві проводився Чемпіонат України з пожежно-прикладного спорту для співробітників ДСНС та дітей. У цьому чемпіонаті діти посіли 2 місце. 
 На всеукраїнському рівні приділяється посилена увага гендерній рівності. Починаючи з 2018 року, на Чемпіонаті ДСНС України в Черкасах із пожежно-прикладного спорту залучаються жінки. Представниці Миколаївського гарнізону були одні з перших, хто взяв у них участь. Анна Горжієвська та Марія Подима тоді показали гарні результати.  
 Також викликають гордість співробітники, які здобули почесні звання в інших видах спорту, а саме: Олександр Скрипільов, начальник караулу 25 ДПРЧ, здобув звання Чемпіону світу з паверліфтингу;  Сергій Бєлєй, начальник караулу 24 ДПРЧ, став чемпіоном України з кіокушин карате; Артем Вагін, провідний фахівець сектору телекомунікацій, інформаційних технологій та Системи 112, — чемпіон світу з акватлону.
 В умовах збройної агресії з боку російської федерації, миколаївські спортсмени не припинили тренуватись, підтримувати фізичну форму та брати участь у змаганнях із пожежно-прикладного спорту, які організовує Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Практичний досвід миколаївських рятувальників

Пожежі на території Миколаївської  області  з  давнини були однією з найбільших бід, які завдавали значних збитків. 
З архівних даних:
14 вересня 1881 року о 5-й годині ранку згорів увесь дах, ворота, вікна, слюсарний та інший інструмент у збиральному відділенні майстерень, а також частина даху та декілька вікон у ковальському відділенні. Можлива причина - розрив лампи в стінному ліхтарі всередині збирального відділення майстерень, звідки й почалася пожежа.
7 липня 1967 року о 16 годині 58 хвилині пролунав телефонний дзвінок із повідомленням: на нафтобазі вибух і пожежа. Туди одразу виїхали оперативний черговий, начальник та заступник частини, начальник загону.
Біля резервуара РВС-3000 горіла суха трава та розлите дизпаливо. Пожежники ліквідували осередки горіння біля резервуарів, а до сусіднього прокладали рукава й почалося інтенсивне охолодження водою,  і так по всьому периметру. Осторонь від резервуара, що горів, встановили оперативну машину і розгорнули роботу штабу пожежогасіння. О 18 годині 30 хвилин осередок пожежі в резервуарі дизельного пального було ліквідовано.
 2 лютого 1998 року о 15 годині 21 хвилині від чергової станції Південноукраїнськ до ПЗЧ ЗДПО-1 по охороні м. Південноукраїнська надійшло повідомлення про пожежу вантажного потяга,  який складався з 54 вагонів із пожежонебезпечними і отруйними речовинами. На станцію прибули три відділення ЗДПО-1 на автоцистернах АЦ-40.
 На станції створено штаб з ліквідації пожежі та її наслідків. Оголошено збір начальницького складу пожежної охорони та міськвідділу міліції м. Південноукраїнська. Ухвалено рішення про евакуацію людей із небезпечної зони та організовано її оточення.  Робітники  пожежної охорони й міліції евакуювали 61 працівника матеріально-технічної бази та підсобного господарства АЕС,  які були в зоні можливого розповсюдження отруйних речовин.  За допомогою трьох автоцистерн та пожежного  потяга на гасіння було подано шість стволів.  О 18 годині 04 хвилини пожежу було ліквідовано з мінімальними збитками.  
 12 травня 2014 року о 12 годині 56 хвилині до оперативно-диспетчерської служби надійшло повідомлення про вибух газу в багатоповерхівці на вулиці Лазурній, 40. Під час проведення аварійно-рятувальних робіт врятовано 25 людей, з небезпечної зони евакуйовано 73 особи, 7 осіб загинули під уламками будівельних конструкцій. 16 травня пошукові роботи та аварійно-рятувальні роботи з розбору завалів у будинку було вже закінчено. Керівництво країни та керівництво ДСНС України високо оцінили швидкі, якісні й злагоджені дії рятувальників та місцевих органів влади.
 З 2014 року в Україні визнано особливий період з частковою мобілізацією.  Головне управління ДСНС України у Миколаївській області допомагає Миколаївській обласній державній адміністрації у зборі гуманітарної допомоги, яку доставляють наші співробітники до місця призначення АТО. 


 24 лютого 2022 розпочалося повномасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України. У державі вводиться режим “воєнного стану”. Підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема й на Миколаївщині переходять на посилений режим служби. 
З першого дня, вогнеборці залучаються до ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій, спричинених ворожими обстрілами. 
 26 лютого внаслідок обстрілів виникло дві пожежі на території м. Миколаєва. Перший випадок стався на території АЗС ТОВ “Об'єднання ВІВАТ” на проспекті Героїв України. Рятувальники ліквідували пожежу газової колонки. Згодом виникла пожежа квартири на другому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку. До ліквідації пожеж залучались рятувальники 1, 2, 4 ДПРЧ.
 27 лютого у зв'язку із загостренням бойових дій на території Миколаївщини керівництвом Головного управління ДСНС України у Миколаївській області організовано евакуацію членів родин співробітників обласного гарнізону в більш безпечні райони нашої держави. 
 1 березня внаслідок обстрілів у м. Баштанка виникло 7 пожеж:
- на Соборній горів магазин-склад меблів;
- на вул. Баштанської республіки палав СП "Баштанський КООП Центр";
- на вул. Ювілейній полум'я охопило будівельний магазин "Веселка";
- спалахнув одноповерховий приватний житловий будинок на вул. Ювілейній;
- на вул. Реца зайнялися приватні житлові будинки;
- на вул. Соборній сталося займання в житловому будинку.
На всі випадки забезпечено реагування вогнеборцями 7 ДПРЧ.
 Кількість обстрілів постійно зростає. Як результат: горять та зазнають  руйнацій адміністративні будівлі, заклади освіти, охорони здоров'я, будинки. 
 29 березня внаслідок влучання ворожої ракети в дев’ятиповерхову адміністративну будівлю сталося руйнування з 9 по 1 поверхи центральної секції будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, без подальшого  горіння. Рятувальники працюють позмінно без зупинки.  Внаслідок вибуху 33 особи постраждали (з них підрозділами ДСНС врятовано 18 осіб, яких передано бригадам швидкої медичної допомоги). 
З-під завалів рятувальники вивільнили 35 тіл загиблих та дві людини померли в лікарні. 
До пошуково-рятувальних робіт залучались 165 осіб та 30 одиниць техніки, з них 11 одиниць техніки ДСНС та 64 рятувальники. Також залучались 2 крани, 2 погружчики, екскаватор, 2 самоскиди. 
 24 червня — чотири місяці героїчного спротиву українців, мужньої  боротьби з ворогом. За цей час на території Миколаївщини через  влучення боєприпасів та їхніх уламків виникло 232 пожежі, 111 з яких прийшлись на житловий сектор.
8 серпня — 166 днів з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави. Через бойові дії загинули 407 осіб, з них 10 дітей, поранення отримали 1073 громадянина, з них 63 дитини.
У результаті обстрілів пошкоджень зазнали 9026 об'єктів, з них: об’єкти житлового фонду – 5842, медичні заклади — 65, навчальні заклади – 319, заклади культури – 130, об’єкти промислових підприємств – 106, об’єкти життєзабезпечення 1379, інші не військові об’єкти – 1120.
Проведено 56 аварійно-рятувальних робіт по розбору завалів, здійснено один виїзд для ліквідації витоку хімічної речовини, відпрацьовано 3664 повідомлення та вилучено 3056 одиниць вибухонебезпечних предметів. Підрозділами ГУ ДСНС врятовано 165 людей.
11 листопада 2022 року ворог, який тривалий час окуповував нашу рідну Снігурівщину, втік. Вже 15 листопада 24 державна пожежно-рятувальна частина 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області відновила свою роботу. 
6 червня 2023 року окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Найбільше постраждали регіони Херсонщини. Рятувальників Миколаївщини в складі зведеного загону направлено на допомогу херсонським колегам. Вода піднялась і в низці населених пунктів Миколаївського та Баштанського районів Миколаївської області. Підрозділами Головного управління ДСНС України у Миколаївській області організовано евакуацію населення із затоплених регіонів та надання допомоги постраждалим. З початку проведення робіт на суходіл перевезено 164 людини, семеро з яких діти, надано допомогу 382 особам, доставлено 18 тонн питної води та 38 тонн іншого вантажу. Відкачано 3 тис. 140 куб.м  води зі 186 домоволодінь (погребів — 99, колодязів — 94, дворів — 16), підвезено 155 куб.м питної води.
Працюємо й надалі та виконуємо завдання за призначенням.