ГоловнаДіяльністьОсвіта і наукаНавчальний пункт аварійно- рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС УкраїниПоложення про навчальний пункт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області
 Версія для друку
 
Положення про навчальний пункт
Аварійно-рятувального загону спеціального призначення
ГУ ДСНС України у Миколаївській області (докумпнт)
 
 
і. Загальні положення
Навчальний пункт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області (далі – навчальний пункт) – це навчальний заклад, що здійснює професійну підготовку фахівців у галузі цивільного захисту держави, а також реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров’я.
Навчальний пункт проводить професійно-технічне навчання з формування відповідного рівня кваліфікації професій для потреб служби цивільного захисту та аварійно-рятувальних служб.
Навчальний пункт розпочинає діяльність, пов’язану з наданням професійно-технічної освіти на рівні кваліфікаційних вимог, за умови отримання ліцензії на провадження діяльності, що видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Навчальний пункт належить до навчального закладу першого атестаційного рівня та забезпечує перший ступінь професійно-технічної освіти щодо формування відповідного рівня кваліфікації професій.
Навчання у навчальному пункті вимагає від слухачів повної загальної середньої освіти і здійснюється за робочими навчальними планами та навчальними програмами, що розробляються згідно ДСПТО та іншими типовими навчальними планами і програмами, затвердженими ДСНС України.
Навчання закінчується кваліфікаційною атестацією. Слухачам присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається свідоцтво державного зразка.
Навчальний пункт є структурним підрозділом аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області (далі - Загін) відповідно до наказу ДСНС України від 15.06.2015 №313.
Навчальний пункт діє на підставі цього положення, затвердженого начальником загону та погодженого з начальником Головного управління ДСНС України у Миколаївській області (далі – ГУ ДСНС).
Організація роботи навчального пункту здійснюється відповідно до Кодексу цивільного захисту, Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 року № 1240 «Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад», від 03.06.1999 року № 956 «Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту», від 26.06.2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», від 11.07.2013 року № 593 «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти України від 31.12.1998 року № 201/469 «Про Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.1999 року за №124/3417, наказу Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 року № 419 «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 року за № 711/12585, наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 27.12.2006 року № 500/861 «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу на виробництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2007 року за № 32/13299, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.07.2007 року № 461 «Про затвердження Положення про організацію професійно-технічного навчання в мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності АР Крим, областей», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.07.2007 року за № 844/14111, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 року № 444 «Про затвердження Настанови з організації професійної підготовки та післядипломної освіти осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» та інших чинних нормативно-правових актів з питань професійно-технічного навчання та цього Положення.
Навчальний пункт у напрямку професійно-технічної освіти здійснює:
первинну професійну підготовку (професійно-технічне навчання) – здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації;
перепідготовку – професійно-технічне навчання працівників, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку (професійно-технічне навчання);
підвищення кваліфікації – професійно-технічне навчання працівників, що дає змогу розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог кваліфікаційних характеристик професій працівників ДСНС України.
 
 
ІІ. Основні завдання та функції навчального пункту
2.1. Основні завдання навчального пункту:
здійснення освітньої діяльності відповідно до виданих ліцензій, зокрема професійно-технічного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів для потреб органів і підрозділів цивільного захисту, а також осіб інших підприємств, установ та організацій на договірній основі;
організація і вдосконалення навчального процесу відповідно до вимог МОН та ДСНС України, забезпечення його нерозривного зв’язку з вирішенням завдань, які стоять перед ДСНС України;
проведення на контрактній основі в установленому законодавством порядку навчання посадових осіб та працівників з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях;
створення та розвиток навчально-методичної та матеріально-технічної бази;
вивчення перспективного педагогічного досвіду та засвоєння сучасних форм навчальної і методичної роботи;
впровадження інноваційних педагогічних технологій, методів і форм навчання дорослих у процес безперервної освіти, застосування сучасних систем для підвищення якості навчання;
здійснення науково-методичної діяльності з розроблення навчальних планів, програм, посібників, методичних матеріалів, інших педагогічних програмних засобів, рецензування навчально-методичної літератури, статей тощо;
розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, створення мотивації та умов для професійного вдосконалення, забезпечення їхнього підвищення кваліфікації;
надання інших послуг згідно з переліком платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами і установами освіти.
2.2. Основні функції навчального пункту:
проведення занять з професійно-технічного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації з працівниками органів та підрозділів цивільного захисту;
проведення занять з питань пожежної безпеки, а також спеціального навчання по ліцензійним видам робіт протипожежного призначення;
забезпечення навчально-виробничої, навчально-методичної та господарської діяльності;
забезпечення належних умов для якісного засвоєння слухачами навчальних програм, набуття ними умінь і навичок, необхідних для успішного виконання службових обов’язків у сучасних умовах, згідно з кваліфікаційними вимогами;
прийняття участі у роботі обласних науково-методичних рад з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності та у проведенні науково-методичних семінарів, конференцій з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності;
надання пропозицій щодо поліпшення професійної підготовки працівників органів та підрозділів цивільного захисту;
надання в межах своєї компетенції консультативної допомоги пожежно-рятувальним та аварійно-рятувальним підрозділам служби цивільного захисту;
забезпечення безпеки праці змінного та постійного складу;
проведення інформаційно-пропагандистської діяльності з використанням засобів масової інформації.
2.3. Виконання вищезазначених задач та функцій досягається:
високим організаційним рівнем навчальної та методичної роботи;
постійним удосконаленням професійної майстерності педагогічних працівників;
підтримкою у навчальному пункті встановлених правил внутрішнього розпорядку і дисципліни;
наявністю сучасної навчально-матеріальної бази та її удосконаленням;
свідомим та сумлінним виконанням працівниками своїх посадових інструкцій.
 
ІІІ. Управління навчальним пунктом, його штати, комплектування слухачами
Безпосереднє керівництво діяльністю навчального пункту здійснює начальник навчального пункту, на якого покладаються функції практичної реалізації усіх завдань та функцій діяльності навчального пункту відповідно до цього Положення.
Начальник навчального пункту безпосередньо підпорядковується начальнику Загону.
Начальник навчального пункту:
організовує навчально-методичний процес, забезпечує створення необхідних умов для професійно-технічного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації слухачів;
створює необхідні умови для творчості педагогічних працівників і слухачів, для використання і впровадження ними прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності;
вживає заходів щодо підвищення організаційного та методичного рівня теоретичних і практичних видів занять;
здійснює заходи щодо створення, розвитку і зміцнення навчально-матеріальної бази навчального пункту, забезпечує правильне утримання та експлуатацію навчальних і житлових приміщень, інших споруд, розташованих на території навчального пункту, а також їх протипожежну безпеку;
здійснює систематичний контроль за якістю підготовки та проведення занять викладачами, виконанням навчальних планів і програм, науково-методичним рівнем викладання, комплексно-методичним забезпеченням та використанням передового педагогічного досвіду;
відповідає за стан дисципліни серед особового складу та працівників навчального пункту;
вносить пропозиції щодо змін комплектації серед викладацького складу навчального пункту;
вживає заходи по відшкодуванню матеріальних збитків, заподіяних слухачами навчального пункту;
представляє навчальний пункт серед інших органів та структурних підрозділів цивільного захисту;
забезпечує виконання заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.
Особовий склад та працівники навчального пункту поділяються на постійний та перемінний.
Постійним складом є працівники навчального пункту Загону згідно зі штатом.
До перемінного складу належать слухачі.
Слухач – це особа, яка навчається за програмою професійно-технічного навчання або проходить перепідготовку, підвищення кваліфікації, як за державним замовленням, так і за угодами з фізичними та юридичними особами.
Призначення на посаду, звільнення з посади співробітників навчального пункту та інші відносини регулюються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу і Статутом Загону.
Права та обов’язки постійного складу навчального пункту визначаються посадовими інструкціями, що розробляються з урахуванням умов роботи та затверджуються начальником Загону.
Грошове забезпечення особового складу та оплата праці працівників навчального пункту здійснюється відповідно до законодавства України, а також нормативних актів ДСНС України та МОН України.
Комплектуючим органом на здійснення професійно-технічного навчання кандидатів на службу до органів і підрозділів цивільного захисту є ГУ ДСНС України у Миколаївській області.
Прийняття кандидатів на навчання проводиться на підставі наявності направлення на навчання, службового посвідчення, паспорту, посвідчення про відрядження та медичної довідки про стан здоров’я.
Навчальні групи комплектуються чисельністю по 15-30 осіб упродовж календарного року залежно від потреб і заявок на навчання, що надійшли від замовників на навчання, та відповідно до ліцензійного обсягу.
Слухачам та іншим працівникам, які прибули для проходження професійно-технічного навчання, перепідготовки або підвищення кваліфікації, може бути відмовлено у прийнятті на навчання, якщо:
раніше він був відрахований з навчального закладу за негативними мотивами;
стан його здоров’я не дозволяє засвоїти навчальну програму у повному обсязі, в тому числі особи жіночої статі у стані вагітності;
порушено вимог нормативно-правових документів ДСНС України щодо наявності при собі необхідних документів та речового майна.
Прийом кандидатів на навчання до навчального пункту здійснює приймальна комісія відповідно до плану-графіка, складеного на рік, яка проводить вхідний контроль шляхом співбесіди з кандидатом на навчання щодо його майбутньої професії. Голова приймальної комісії - начальник Загону.
Склад, повноваження та порядок роботи приймальної комісії визначаються її головою. До складу приймальної комісії входять працівники підрозділів по роботі з персоналом та інших структурних підрозділів територіальних органів управління ДСНС, працівники пункту, а за необхідності та за їх згодою – фахівці інших навчальних закладів і органів управління професійно-технічною освітою.
На підставі рішення приймальної комісії кандидати, які успішно
пройшли вхідний контроль, зараховуються на навчання наказом начальника
Загону. Результати вхідного контролю враховуються при зарахуванні кандидатів на навчання.
Особи, які без поважних причин не з’явилися на проходження вхідного контролю у визначений час або не пройшли вхідного контролю, на навчання не зараховуються і підлягають відправленню до замовників на навчання, що їх відібрали, для вирішення питання щодо подальшої їх роботи (проходження служби).
Особи, які прибули на підвищення кваліфікації згідно з планом-графіком, а також за угодами з юридичними та фізичними особами, зараховуються на навчання слухачами до навчального пункту.
У період навчання слухачі проживають у гуртожитку навчального пункту, носять форму одягу встановленого зразка і повинні суворо дотримуватися правил внутрішнього розпорядку у навчальному пункті.
За умов гарної успішності і дисципліни начальник навчального пункту має право, виходячи з конкретних обставин, дозволити проживати слухачам поза межами навчального пункту. Він же визначає порядок звільнення слухачів із розташування навчального пункту.
У разі заподіяння навчальному пункту матеріальної шкоди, завданий збиток відшкодовується слухачами відповідно до чинних нормативно-правових документів.
Для підтримання постійної оперативної готовності і виконання статутних вимог начальником навчального пункту з числа слухачів призначаються командири груп та відділень.
Слухачі навчального пункту мають право на:
належні умови навчання за обраною професією;
матеріальне забезпечення у період навчання на умовах і в порядку, встановленому ДСНС України;
безоплатне користування навчально-спортивною та соціально-побутовою базою навчального пункту;
продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня;
участь у роботі рад з питань удосконалення навчального процесу, виховної роботи, підвищення успішності і зміцнення дисципліни;
внесення пропозицій щодо вдосконалення навчального процесу, організації дозвілля, поліпшення побутових умов, інших напрямків діяльності навчального пункту;
участь у громадському житті навчального пункту, культурно-масовій та спортивній роботі;
безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.
Відволікання слухачів за рахунок навчального часу на роботи і здійснення заходів, не пов’язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених законодавством України.
Слухачі навчального пункту зобов’язані:
систематично і глибоко оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками зі свого фаху, у встановлені строки виконувати навчальні завдання, складати заліки та іспити;
додержуватися вимог законодавчих та нормативно-правових документів ДСНС України та правил внутрішнього розпорядку, моральних, етичних норм;
підвищувати свій культурний рівень, додержуватися принципів моралі, вести здоровий спосіб життя, вдосконалювати свою фізичну підготовку;
дбайливо ставитись до обладнання, засобів навчання та інвентарю, що використовується у навчально-виховному процесі, підтримувати чистоту і порядок у приміщеннях, виконувати необхідну роботу із самообслуговування, дотримуватись правил безпеки праці;
виявляти повагу до начальників і старших, шанувати честь і гідність громадян, товаришів по службі, додержуватися правил поведінки.
З навчального пункту слухач може бути відрахований за:
власним бажанням;
невиконання вимог навчального плану та навчальних програм;
вироком суду, що набрав чинності;
грубі порушення дисципліни або правил внутрішнього розпорядку навчального пункту;
сімейними обставинами (за погодженням з ГУ ДСНС).
Відрахування слухачів із навчального пункту здійснюється наказом начальника Загону.
Забороняється залучати слухачів, які проходять професійно-технічне навчання, до проведення оперативно-рятувальних заходів, виконання яких пов’язано з ризиком для життя і здоров’я або може призвести через непідготовленість до неправомірних дій з їхнього боку.
Слухачі, які проходять професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації після складання заліків з безпеки праці відповідно до затвердженої навчальної програми, можуть залучатися до несення служби у базових пожежно-рятувальних частинах відповідно до розпорядку дня. Керівництво виробничою практикою покладається на досвідчених співробітників з числа середнього начальницького складу.
Слухачі, які прибули до навчального пункту для проходження перепідготовки і підвищення кваліфікації та мають допуск до самостійного виконання службових обов’язків у своїх підрозділах, можуть залучатися до участі в оперативно-рятувальних заходах.
 
ІV. Навчально-методична діяльність навчального пункту
Навчально-виробничий процес як складова професійно-технічного
навчання є системою організаційно-педагогічних, методичних і технічних
заходів, спрямованих на активне засвоєння слухачами навчальних програм,
набуття ними вмінь і навичок, необхідних для успішного виконання
професійно-службових обов'язків згідно з кваліфікаційними вимогами.
Навчально-виховний процес у навчальному пункті здійснюється відповідно до плану роботи навчального пункту на рік та план-графіку комплектування слухачами на календарний рік.
Інструктивно-методичні наради проводяться начальником навчального пункту з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та обговорення нормативно-правових актів, нормативних документів, окремих поточних питань, доведення конкретних навчально-методичних завдань, а також поточного інструктажу педагогічних працівників.
Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу є:
робочі навчальні плани;
робочі навчальні програми з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки;
поурочно-тематичні плани;
плани виробничого навчання;
план заняття;
розклад занять.
Навчальний пункт має право самостійно обирати форми і методи організації навчально-виробничого процесу, а педагогічні працівники мають право визначати засоби і методи навчання та виховання слухачів з урахуванням положень загальної педагогіки та цього Положення.
Професійно-технічне навчання на навчальному пункті складається із загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок.
Загальнопрофесійна та професійно-теоретична підготовки слухачів, що передбачають опанування спеціальних знань з професії, основ знань з охорони праці, здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях.
Основними формами професійно-теоретичної підготовки є:
різні типи уроків;
лекції;
семінари;
практичні заняття;
індивідуальне заняття;
консультації;
виконання слухачами індивідуальних завдань;
навчальні екскурсії.
Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання та виробничої практики.
Основними формами професійно-практичної підготовки є:
уроки виробничого навчання;
виробнича практика в підрозділах.
Виробниче навчання проводиться на території базових пожежно-рятувальних частин, бази ГДЗС, спортивному комплексі та смузі психологічної підготовки ГУ ДСНС. Форма організації виробничого навчання обирається навчальним пунктом залежно від особливості професії за умови повного виконання навчальних планів та програм.
Однією із форм професійно-практичної підготовки є участь слухачів у проведенні гарнізонних тактико-спеціальних навчань.
Для вивчення слухачами нової техніки, обладнання, засобів механізації й автоматизації, правил і вимог їх безпечної експлуатації, технічної документації, ефективних методів організації праці навчальним пунктом застосовуються курси цільового призначення. Навчальні плани та програми курсів цільового призначення як форми підвищення кваліфікації затверджуються начальником Загону за погодженням із замовником на підвищення кваліфікації кадрів. Тривалість навчання на курсах цільового призначення встановлюється не менше 8 навчальних годин.
Терміни навчання для курсів цільового призначення визначаються Загоном за погодженням із замовником на навчання з урахуванням мети і складності навчання, але не можуть бути менше 8 годин.
Методична робота є складовою частиною навчально-виховного процесу. Вона спрямована на вдосконалення методики навчання і виховання слухачів, підвищення педагогічної майстерності викладацького складу, розробку та впровадження сучасних ефективних форм і методів організації і здійснення навчального процесу на основі передового досвіду роботи органів управління та підрозділів ДСНС України. В навчальному пункті здійснюється колективна та індивідуальна методична робота.
Основними формами методичної роботи є:
засідання методичної комісії навчального пункту;
розробка навчальних планів, програм, матеріалів із навчально-методичного забезпечення занять, розроблення методичних рекомендацій з навчальних дисциплін;
проведення пробних, відкритих та показових занять, взаємовідвідування занять, обмін досвідом викладання;
здійснення педагогічного контролю за проведенням занять викладацьким складом;
вивчення, узагальнення та впровадження у навчальний процес передового досвіду роботи навчальних закладів ДСНС України, а також соціологічних досліджень з питань покращання ефективності навчально-виховного процесу;
самостійна робота викладацького складу з питань підвищення педагогічної майстерності.
Зміст методичної роботи відображається у річному плані навчального пункту, а також в індивідуальних планах роботи викладачів.
Методичні комісії навчального пункту створюються з метою обговорення і обрання варіантів змісту навчання з певного навчального курсу, модуля, тематичного семінару (навчальні плани, програми, посібники, рекомендації тощо), форм і методів навчального процесу та способів їх реалізації. Основний стислий зміст питань, які розглядаються на засіданнях методичних комісій, відображається у відповідному протоколі. Засідання методичних комісій проводяться щомісяця.
Показові заняття (лекції, семінари, навчання) проводяться з метою показу зразкової організації та методики проведення занять (навчань, тренувань), найбільш ефективного використання технічних засобів навчання, ознайомлення із зразками техніки, засобами малої механізації та рятувального обладнання, прийомами та способами ведення аварійно-рятувальних робіт. Показові заняття організовуються відповідно до розкладу навчальних занять із слухачами.
Відкриті заняття проводяться не менше одного разу на місяць відповідно до розкладу навчальних занять з метою обміну досвідом і надання допомоги викладачам і майстрам виробничого навчання в організації та проведенні занять, а також контролю навчальних занять. Обговорення результатів проведення відкритого заняття здійснюється на засіданні відповідної методичної комісії.
Пробні заняття проводяться за рішенням начальника пункту новоприйнятими викладачами та інструкторами виробничого навчання з метою визначення їх готовності до самостійного проведення занять зі слухачами.
Індивідуальними формами методичної роботи є: методичні консультації, наставництво, стажування, самоосвіта.
Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.
Робочий час майстра виробничого навчання визначається згідно з обсягом навчального навантаження, позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи серед слухачів. Нормальна тривалість робочого часу майстра виробничого навчання має становити 40 годин на тиждень.
Не менше 50 відсотків загального робочого часу майстри виробничого навчання повинні займатися професійно-практичною підготовкою, вони також можуть залучатись до викладання курсу професійно-теоретичної підготовки обсягом до 240 навчальних годин.
Навчальний час слухача визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм професійно-технічної освіти.
Обліковими одиницями навчального часу є:
академічна година тривалістю 45 хвилин;
урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;
навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;
навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин.
Навчальний (робочий) час слухача в період проходження виробничої практики встановлюється залежно від режиму роботи підрозділу, де він проходить практику, згідно з вимогами чинного законодавства.
Державну кваліфікаційну комісію для проведення кваліфікаційної атестації слухачів очолює начальник територіального органу управління ДСНС або його заступник, заступником голови Державної кваліфікаційної комісії призначається начальник Загону, членами комісії – педагогічні працівники пункту, працівники служб та підрозділів територіального органу управління ДСНС. Результати роботи комісії заносяться до протоколу засідання Державної кваліфікаційної комісії. Строк повноважень Державної кваліфікаційної комісії – до одного року.
 
V. Навчально-матеріальна база навчального пункту
Навчально-матеріальна база навчального пункту – це комплекс матеріальних та технічних засобів, будівель, споруд, призначених для забезпечення підготовки слухачів згідно з навчальними планами, програмами і сучасними методиками навчання.
Основними елементами навчально-матеріальної бази є:
навчально-лабораторна база, обчислювальна техніка, технічні засоби навчання і контролю знань, натурні зразки;
навчальна техніка та техніка, яка перебуває на балансі базових пожежно-рятувальних частин;
аудиторії, спеціалізовані класи, методичний кабінет, викладацькі кабінети, інші навчальні та навчально-допоміжні приміщення;
спортивні зали, гімнастичне містечко, подвір’я базових пожежно-рятувальних частин;
підручники і навчальні посібники, нормативні документи і навчально-методичні матеріали.
Споруди та приміщення навчального пункту обладнуються та експлуатуються відповідно до вимог охорони праці, правил пожежної безпеки і санітарно-гігієнічних норм.
Навчально-матеріальна база повністю забезпечує проведення практичних і тренувальних занять, передбачених навчальним планом і програмами. Розвиток і вдосконалення навчально-матеріальної бази здійснюється на основі річних та перспективних планів розвитку.
Майно, закріплене засновником за навчальним пунктом, є державною власністю і перебуває у його користуванні.
    Твіт